Що хочеш ти? Яких висот сягнути,
Щоб слід лишити гарний по собі…
Ти, може, знаменитим хочеш бути?
Чи грати дуже гарно на трубі?
А може будувати місто мрії?
У плавання десь в океан піти?
На Марс летіти, сповнений надії,
Що можеш щастя саме там знайти?
А може просто хочеш малювати
Свої картини? Чи вести бої
У шахах й чемпіоном стати?
Звичайно, в тебе мрії є свої…
І є мета, що до вершин сягає.
Лиш треба наполегливість твоя
Й щоденна праця, кожен добре знає…
Тоді засвітиться твоя зоря.
Доріг багато. Тож іди, не бійся,
Та пам’ятай, що це твоє життя.
І над чужими мріями не смійся,
А от своє не викинь на сміття…
Доріг багато, та усі тернисті,
Нема таких, щоб гладко все було.
Та й люди є і добрі, й норовисті,
Які несуть хто добрість і тепло,
А хто отруту, заздрість і зневагу.
Тому життя у кожного складне.
Тут треба мудрості надати перевагу.
Бо це життя і в нас воно — одне.
І перед тим, як маєш крок ступити,
Подумай, зваж, а вже тоді роби.
Бо доведеться з тим тобі і жити,
Тому себе ніколи не губи.
Тож вік живи та жити вік учися,
Бо кожен раз, щось інше і нове.
А прийде успіх, ти не загордися,
Бо успіх як прийшов, так і спливе…