Як хочеш дарувати — це увага,
Твоя любов, прихильність, доброта…
І щирість, й людяність, тепло й повага…
Така є в цьому істина проста.
А щось коштовне — не обов’язково,
Аби від серця щирого було.
Руками зроблене і це чудово,
Лиш би любов була у нім й тепло,
І почуття хороші, найщиріші,
Тоді і від дарунка — щастя є.
І навіть квіти польові, простіші
Виконують призначення своє.
Якщо вони для тебе, лиш для тебе,
Тоді у них весь Всесвіт і краса.
І синявою усміхнеться небо,
Засвітиться промінчиком роса…
І радість, й щастя в серце переллються,
Наповнять душу світло й доброта
І в унісон два серденька заб’ються —
У цьому сила світла і свята.
Тому приємно завжди дарувати,
Бо подарунок той любов несе.
Всі може почуття передавати,
Красу душі і чарівне усе.