Який сьогодні день тепленький!
Краса, аж серце завмирає,
А вітерець легкий, м’якенький,
Між жовтим листячком літає.
Останні дні погожі й світлі,
Бо ж осінь до зими простує.
Сміються квіточки розквітлі,
І радість кожна з них дарує.
Чарівний день, п’янкий, погожий.
А скільки кольору живого!
Він на осінню казку схожий,
В нім море листя золотого!
Та тіні виростати стали —
Не довго казка ця триває.
Вже й горобці позамовкали,
Бо швидко сонечко сідає.
Воно іде відпочивати,
І день тихенько догорає.
І скоро ніч зайде до хати.
Вона вже зірочки вмикає…