Ти пригорни мене, моя матусю,
І ніжно пісню заспівай мені.
Я так за тата нашого боюся,
Бо наш татусь сьогодні на війні.

А там так страшно: кров і стрілянина,
Там холодно й на кожнім кроці — смерть…
А там палає рідна Україна,
Уся земля зруйнована ущерть.

А я боюсь війни, я хочу миру
І щоб татусь мені співав пісні,
Й до мене усміхався щиро-щиро,
І вдома був, а не на тій війні.

Вернись живим, татусю, я благаю,
Від тебе кожну вісточку ловлю.
За руки взявшись, ми підем до гаю.
Тебе, татусю, дуже я люблю.

Ти пригорни мене, моя матусю,
Згадаєм разом тата при свічі.
І я до тебе міцно притулюся,
Без тата дуже страшно уночі.

Чому не вміють люди в мирі жити?
Чому не хочуть щастя і тепла?
Я хочу вчитись, світ ясний любити,
Щоб, мамо, ти — щасливою була.

А від дощу на склі потьоки сиві,
Дивлюсь на них, сумую і мовчу.
А з татом ми були такі щасливі!
Сміялися під переспів дощу.