Ти сказав, що найкраща пора,
Коли осінь буяє у світі.
Жовте листячко серед двора,
Біла хмарка в небесній блакиті,
Кольорів розмаїття цвіте,
Сонна річка туманом сповита.
Все навколо таке золоте,
Красивіше, аніж серед літа…
Ти сказав, що в осінній порі
Туга серце твоє переймає.
А туман у ранковій зорі,
Щось магічне собою являє.
І коли, навіть, дощик іде,
Стукотить у віконце частенько.
Осінь тиху розмову веде,
І чарівно тривожить серденько.
Ти сказав, що осіння краса
Щиро серце твоє наповняє.
Справді, в осені є чудеса,
Вона силу і магію має.