Тим воїнам, що зараз у бою
Які слова знайти і де їх взяти,
Щоб перелити в них любов свою
І вдячність щиру, ніжність передати,
Тим воїнам, що зараз у бою…
Над ними смерть літає щохвилини,
Умови нелюдські там і страшні.
Життя — найбільша цінність для людини,
Воно ж знецінене сьогодні на війні.
А на війні солдат без відпочинку,
Без сну частенько, навіть без води.
Йому б хлібця колись якусь скоринку,
А там нема нічого, крім біди.
Вони стоять, хоч часто кров рікою,
І біль, знемога, зовсім сил нема.
Та якось всі справляються з бідою,
Комусь вже очі застеля пітьма.
Та свій окоп ніхто не покидає,
Бо за спиною найрідніше все.
Там рідна вишня гіллячком вітає,
А вітерець їм пахощі несе,
Там на порозі їх чекає мати,
Синочка виглядає із путі…
Яким же словом біль той передати?
І як подякувати хлопцям при житті
За їхній труд і нелегку дорогу,
За те що ми живемо ще в теплі?
За те, що здобувають перемогу,
Щоб щастя й мир воскресли на Землі?