Тобі вісімдесят! Це мало чи багато…
Не будемо питати у людей.
Сьогодні радісне і дуже гарне свято —
Твій день народження, чудовий ювілей!
То ж з радістю прийми в чарівний день вітання,
Весняні квіти, подарунки і пісні.
І найщиріші наші, добрі побажання,
Веселі, щедрі, гарні, радісні, ясні.
Тобі — вісімдесят, а це достойні роки,
Бо пройдено чимало стежок і доріг.
Життя підносило не раз складні уроки,
Та ось і ювілей примчав на твій поріг.
Так! Прилетів, примчав, бо, ніби, тільки вчора,
Була дитинства мить із квітами в полях.
А юність, молодість — тривожна і сувора,
Погром війни страшної пережитий жах.
Та все минулося й попереду дороги
Майбутнього життя в тривогах, в боротьбі.
Ти йшла вперед, спиналася на ноги,
Було і страшно, і по-всякому тобі.
Та ти боєць, бо не здавалася нізащо.
Здолала з успіхом нескорені путі.
Ішла вперед, трудилась, не питала: «Нащо?»
Була підтримкою усім у цім житті.
І ось — вісімдесят! Сміється сонце ясно!
І променяться щедро усмішки людей.
Живи в здоров’ї, в щасті, так прекрасно,
Щоб сто двадцятий святкувати ювілей!