Вже пізня осінь. Якось неохоче
Приходять ранки і короткі дні.
І завиває вітер серед ночі
Свої похмурі і сумні пісні.
І дні без сонця зовсім посіріли,
Й листочка жодного ніде нема.
Поля й ліси від туги почорніли.
Тож зовсім скоро прилетить зима.
І захурделить, замете, завіє…
Скують морози річку і ставки.
І все навколо зразу побіліє,
Й рум’янець доторкнеться до щоки…
Ну, це ще буде, але зараз темно,
Бо хмари звисли й сонечка нема.
І на душі буває трохи щемно,
То хай би вже приходила зима,
То зразу б посвітліло, побіліло
Й не так би сумно на душі було.
І дітвора з гори б спускалась сміло,
І всіх би гріло радості тепло.