Як добре влітку, тепло, довгий день,
Багато сонця, небо голубіє.
І стільки щастя, радості, пісень,
А головне, в душі живе надія,
Що буде краще, аніж зараз є,
Що люди стануть лагідні й добріші,
І кожен в світ внесе добро своє,
І стане всюди гарно і світліше.
Така надія у мені живе,
То, мабуть, літо так на мене діє.
Біленька хмарка в небесах пливе,
Й живе у серці віковічна мрія,
Що житимемо в радості й добрі,
І будем один одного любити.
Засяє мир ясніше від зорі,
І станемо усі щасливо жити.
Ця мрія у надію перейшла,
Бо спокою так хочеться земного.
Чарівний день… А хмарка відпливла,
Не заступає сонечка ясного.
Тож мрія хай моя злітає ввись,
І, може, там її вже хтось почує…
Й усе, що мрію, здійсниться колись,
А рідна Україна заквітує…