Життя, життя… І це дарунок долі…
А решта все залежить вже від нас:
Та стежечка, що вибрали ми в полі,
І наші погляди, слова й діла під час…
Та й кожен крок ми робимо свідомо,
І кожне слово, що несемо в світ…
Це наша карма і усім відомо,
Що все повернеться, як бумеранга літ.
Тож треба думати і мудро, чесно жити,
Бо ми не вічні і прийде наш час.
Найвище щастя — це добро творити.
Це піднімає до вершини нас.
І це не складно, бо душа світліє,
Від доброти розтане вічний лід.
І той, хто добрість в світ нести уміє,
Не знатиме ні горя, ані бід.
В душі у нього світло сонця сяє,
В ній тисячі найкращих із пісень.
І світло те ніколи не вгасає,
А лиш підсилюється кожен день.