Життя коротке, наче мить одна,
І для людей усе тут тимчасове.
Та кожен вип’є чашу всю до дна
Й хоч раз побачить диво веселкове.
Й відчує радість і любов палку,
Пітьму і зло, можливо і прозріння.
Та правду й кривду на своїм віку,
І злет до неба, і важке падіння.
Людина все пройде за те життя,
Що їй було призначено по долі.
Відчує радість, прикрість й каяття,
Й билинкою себе у чистім полі.
Таке життя. Для кожного своє,
Його не стерти і не замінити.
Тож цінувати треба те, що є
І праведно у цьому світі жити.
Старатися добро у світ нести,
Людей і світ любов’ю огортати.
І людяно завжди себе вести,
В душі і честь, і чисту совість мати.