Тому мовчу і усміхаюсь часто
Про почуття не говорю. А нащо?
Кому це треба, що тобі болить?
Про це ніхто не знатиме, нізащо!
Моя це лише сокровенна мить…
Якщо печаль, то нащо комусь знати?
І радість не сполохай… Хай бринить!
Всьому самій потрібно раду дати…
Й мовчати краще — спокійніше жить!
І йти вперед упевнено і сміло,
Чужих в своє сердечко не пускать.
Яке комусь до мене й справді діло?
Лиш язиками будуть щось плескать.
Тому мовчу і усміхаюсь часто,
Хай думають, що в мене все гаразд!
Тож щастя не зуміють в мене вкрасти,
А лихо їм повернеться назад.