Я хочу в мирнім й добрім світі жити
Без горя, без тривоги й без війни!
Щоб змалку діти вчилися дружити
І в добрі ігри гралися вони.
Щоб всі стрічали росяні серпанки,
Стежками бігли по рясній росі,
Щоб озивались співами світанки,
І всі жили у щасті і в красі.
Я хочу щастя! Хто ж його не хоче!
Та є й такі, у кого в серці зло.
Тому сьогодні в нас війна гуркоче,
А як же гарно без війни було…
У нас були міста красиві й села,
І мрії чисті в кожного були,
Лунали по землі пісні веселі
Й сади чарівно навесні цвіли.
А зараз все війна нам зруйнувала
І смерть, біду, нещастя привела.
Та й долю світлу в нас вона украла…
Війну страшну Росія принесла.
Країна — кат! В віках орда проклята,
Вона завжди знущалась над всіма.
Війна орді — азарт! Для них — це свято,
Вона у них в крові і недарма.
Пихатий люд… Та що тут говорити,
До праці в них покликання нема.
То ж люблять за чужий рахунок жити,
А в їхніх душах безпросвітна тьма.