Торкнулась осінь до листочків клена
Й вони жовтіти зразу почали.
Але трава довкіл така зелена,
Рясніють всюди квіти, не пройшли…
Хоч зранку холодочком повіває,
Та вдень ще тепло, сині небеса.
Повсюди літо бабине літає,
Тривожить душу райдужна краса.
Та вересень до краю добігає,
Останні дні… І скоро відійде.
Холодний вітер часто повіває,
Й пташок співочих вже нема ніде.
Качки і ті готуються до старту,
Хоч на ставку багато ще їди.
Пора осіння, то ж збиратись варто,
Щоб тут їх не застали холоди.