Періщить дощ, ще з ночі не вгаває.
А хмари щільно сонце обняли.
Тож сонечка ніхто не випускає…
Але потрібно, щоб дощі ішли.
Бо після них усе зазеленіло,
І проросло, і рясно зацвіло.
А без дощів усе довкіл марніло,
І навіть сумно й боляче було.
А тут дощі! Земелька їм радіє,
Травичка й квітка, й кожне деревце.
І скаржитись на дощ ніхто не сміє,
Бо це ж природно і потрібно це.
А дощик ллє… І трохи потепліло.
Хоч дощові, але чудові дні.
Бо без дощів і річка обміліла
Й водички залишилося на дні…
Ну, а тепер дощі наповнять річку.
Вологи вистачить садочкам і полям.
Усі рослинки питимуть водичку,
І людям добре, і усім лісам.