День вишиванки. Це хороше свято.
Бо люди згадують, як це було…
Вдягали вишиванку всі у свято,
Ну, а вона несла любов, тепло…

Бо в вишивку тепло душі вкладали,
Любов і ніжність, сліз дрібних росу…
Тому її на свято і вдягали,
Бо цінували й берегли красу.

В сорочці ніжність хрестиком нашита,
Палка любов на білім полотні.
Надія світла і душа відкрита,
Слова найкращі і дзвінкі пісні…

В ній чисті думи, світлі сподівання,
Все найдорожче, що від серця йшло.
І наймудріші, щирі побажання,
Щоб легко й добре у житті було.

Бо вишивка — прикраса дивовижна,
Це оберіг від горя і біди.
Сорочка серцю мила, гарна й ніжна,
У ній сміливо в дивосвіт іди.

В ній код народу, руни і надія,
Бажання щирі і душі тепло.
І хай несуть до сонця світлі мрії,
І щоб життя веселкою цвіло.

Сорочка-вишиванка українська!
Традиція народу вікова.
У ній любов велика материнська,
І чиста мрія, світла і жива.