Традиції складалися віками,
У них душі народної краса.
Вони століття крокували з нами,
У них чарівність, мудрість, чудеса…
В традиції вкладали, все, що знали,
Історію і правду, і тепло…
І мрії, що увись нас піднімали,
І те, що в нас на серденьку було.
Й свою любов до рідного, земного,
Найвищі і прекрасні почуття…
Вони із світла ніжного, ясного,
В традиціях усе наше життя…
Там наша мудрість і знання природи,
Любов найвища, ніжність, доброта…
До знань й науки аж до неба сходи…
Та істина знайома і проста.
Традиції… В них казка, байка, співи,
Дошкульні жарти смілі і смішні…
Ми їх тримаємося, тож щасливі,
Тому й дороги в нас завжди ясні.
В традиції хтось завжди добавляє,
То пісню дивовижну й чарівну,
То танець, що летіти заставляє,
То ще якусь прекрасну дивину…
Тож не старіють в нас вони ніколи,
В них радості багато і тепла.
Вони приходять до дітей, до школи…
Тож стежечка до них не заросла.