В житті людському всякого буває.
Ніхто не знає, що кому грозить.
Не раз й не два нас горе розтинає,
Та все минає, треба далі жить.

Хоч важко, але що робити?
Змінити долю людям не дано.
То ж буде й далі сонечко світити,
А вечорами буде йти кіно...

І треба жить, а горе притупиться,
Хоч рана вже повік не заживе.
А спокій уві сні колись присниться
І, може, тиха пісня попливе

Й пригорне душу, сонечком засяє,
Відволіче від невеселих дум.
Життя складне. Усякого буває,
То ж відганяй від свого серця сум.

Назад ніщо не можна повернути,
Ані хвилинку, ні коротку мить.
Хоч цю межу так важко перетнути,
Але кріпись, бо треба далі жить.