Тривожний час

Тривожний час, болючий і нестерпний,
Розруха скрізь, обстрілюють усе…
І страх повсюди, є численні жертви,
Війна ж і далі смерть усім несе.
І важко жити, але жити треба
Й боротися, щоб зло перемогти,
Й дивитись потім в мирне, чисте небо
І власною дорогою іти.
І переможцем бути — не рабами,
Та мати власну мову і пісні.
І щоб ніхто не панував над нами,
Щоб дні були в нас мирні і ясні.
А зараз важко… Як це пережити?
Коли війна нам горе й біль несе…
А нам хотілося весь світ любити,
І пригорнути до грудей усе…
Бо щире серце мають українці,
І щедру душу, й світлу доброту,
І завжди мають для дітей гостинці,
Та долю мають в світі непросту…
Тому боротись треба нам за волю,
І за свободу, за свої права.
Щоб в світі мати світлу, гарну долю.
Борюсь словами й я, поки жива.