Туман стояв густий-густий раненько
І паморозь біліла на траві.
І прохолода дихала свіженько,
А квіти всі цвіли, були живі.
Повсюди густо-густо туманіло,
Туман тягнувся просто в небеса.
А потім якось раптом проясніло
І засвітилась в сонечку краса.
Скрізь діамантами роса заграла,
З гілок закапала, важка була…
І рання пташка в гіллі заспівала
Й звучала в пісні світові хвала!
Бо в парку вже тепер пташок багато,
І спів дзвенить на різні голоси.
Весна-красна! І для Землі — це свято,
У світ пробудження прийшли часи.