Туман, як біле молоко розлився,
Усе сховав, щільнесенько накрив.
Крізь нього й промінь сонця не пробився,
Мабуть не зміг, а може не хотів,
Чи в небі білі хмари заважали
І тихо зайчик сонячний дрімав.
Холодні роси вранішні упали,
А на траві опалий лист лежав.