Життя прожить — не поле перейти…
Та й поле перейти не всякий в змозі,
Не зачепившись до кінця дійти
Й не збити ніг, бредучи по дорозі…
Без помилок життя не проживеш,
Не раз впадеш, зачепишся, спіткнешся…
Але як піднімаєшся, встаєш,
То до мети своєї доберешся.
Тут головне аби душа цвіла,
Була натхненна й радістю бриніла.
Щоб віра і надія в ній жила,
Від заздрощів і зла не сутеніла.
Важливо сонечко у ній нести
І доброту, та людяність, і ласку.
І з мудрістю по цім життю іти,
То буде схоже все життя на казку.