У Світлани ювілей
— Дівчата, а ви знаєте, яка на нас чекає подія? Ні? Тоді присядьте і послухайте! У нашої любої подружки СВІТЛАНИ — ювілей! Їй вже буде 50 років, пів віку! Уявляєте?
— Ой! Та невже? Уже 50, як скоро літа пролітають…
Вже п’ятдесят — це ювілейна дата,
Людина пів дороги вже пройшла.
Училась, працювала як завзято!
І завжди всюди першою була.
Тож 50 потрібно відмічати,
Бо це знаменна віха у житті.
Багато хочеться хорошого сказати,
Та побажати щастя на путі.
Але по ній ніяк не скажеш, що їй уже 50! Неправильний якийсь паспорт, пора його позбутися, бо ж вона така гарна, така молода, така енергійна! Просто чарівна наша подружка! Я так люблю її!
— Ой, дівчата! Та що таке п’ятдесят! Це ж розквіт, молодість, краса, енергія і ще все попереду: люби, кохай, твори, співай, а сум далеко відкидай!
Тим більше, що прийшла весна
І все довкіл в красі розквітло!
Весна весела, ніжна, запашна.
Чарівність всюди, диво, світло!
Біжать струмочки, срібні ручаї,
Ріка наповнилась водою.
Вже заспівають скоро солов’ї,
І сповниться весь світ красою!
Тож вище голови, дівчатонька, 50 — це не вирок, а розквіт жіночки-краси! Треба це свято гарно відмітити!
Співають-плачуть солов’ї і б’ють піснями в груди!
Цілуй, цілуй, цілуй її, знов молодість не буде!!!
(Можна заспівати.)
Бібліотека школяра. Поезія. "Наукова думка", К., 1998.
— Правильно! Ніякого суму, зажури — лише позитивні емоції, сміх, радість, щастя і пісні, пісні, пісні, бо лиш вони нас завжди підносили в саме небо, додавали нам сили і втішали все життя. Бо що таке 50! Це та половина життя, коли треба було шукати свої стежки-доріжки, здобувати освіту, роботу, будувати сім’ю, ростити дітей, боротися за все на світі, це найважчі роки у житті жінки. А от наступні 50 — це прийде справжнє, казкове життя, де все вже є і треба буде тільки насолоджуватися своїми здобутками, втішатися і радіти! О, який це вік! Це насправді — ЮВІЛЕЙ!
Тож побажаємо Світланочці тепла,
Добра, любові і польоту.
Щоб доля в неї світлою була,
Добра і мудрості достоту!
Щоб радість била, наче джерело,
А все задумане уже збулося.
Й панянку огортало лиш тепло
Щоб дуже добре їй жилося!
— Правильно! І тільки так! Бо ніхто у світі не скаже, що нашій СВІТЛАНІ п’ятдесят! Вона завжди аж світиться молодістю, енергією, радістю! У неї постійно стільки чудових ідей, що двадцятилітні заздрять! Тому сьогодні ми всі від душі будемо вітати нашу подругу з її гарним і молодим святом і заспіваємо їй найкращих пісень, скажемо найкращі слова, обнімемо її і розцілуємо на щастя!
Бо п’ятдесят — це молоді літа,
Коли людина має дужі крила.
Та залишилась в ній любов свята,
Вона найважче все в житті зробила.
Хоч ще пів віку треба їй пройти,
Та жити легше лиш самій для себе.
Себе кохану лише берегти,
Всміхатися до сонечка й до неба.
Сьогодні дуже гарний ювілей
Сьогодні дуже гарний ювілей,
Бо 50 — це дивовижні роки!
Багато друзів в тебе і гостей.
Важливі ти в житті зробила кроки.
Життя прожить — не поле перейти…
А ти жила упевнено і сміло.
В житті зборола так багато ти,
Всі пережити труднощі зуміла.
Омріяне, найкраще здобула,
Красуню донечку зростила.
Здобути їй освіту помогла
Й дала їй для життя надійні крила.
А зараз просто полюби себе,
Живи щасливо, гарно і натхненно.
Дивись частіше в небо голубе,
Про себе з думкою вставай щоденно.
Люби себе і радісно живи,
Поїдь в турне, кудись в далекі далі…
Наступні роки гарно проживи,
Бо все одно ніхто не дасть медалі.
Нехай щодня звучить твій милий сміх,
Лунає пісня від душі у небо.
Живи тепер для себе, не для всіх.
І лише так життя прожити треба.
Ми зичимо тобі добра й тепла,
І сонечка багато-пребагато.
Щоб доля в тебе гарною була,
А на душі любов і щастя, й свято!
Перша чарку піднімемо за ювілей,
За чудове і радісне свято.
Другу чарку за друзів і наших гостей,
І добра щоб було в нас багато!
І по вінця наповнимо чарочки знов,
Щоб усім нам чудово жилося.
Третю чарку всі вип’ємо ми за любов,
Щоб ні крапельки не пролилося.