Ще в пам’яті такого не було,
Щоб в грудні сливи дружно зацвітали,
А всюди квіти, трави і тепло,
Неначе до весни ми завітали…
А рік Новий вже на поріг іде,
Ще кілька днів й почнемо святкувати.
Але зими у нас нема ніде,
Прийдеться свято поміж квіт стрічати.
Не добре це… Ще прийдуть холоди
І все замерзне, і не буде плоду…
Ці аномалії приводять до біди,
Рослинам нанесуть велику шкоду.
Ось так живемо, все чогось не те:
В природі, у суспільстві і повсюди…
У грудні не метелиця мете,
А йдуть на квіти милуватись люди.