Кожна мати свято зустрічає,
Тиснеться тривога до грудей.
Споришева стежечка петляє,
Дожидає матінка гостей.
Тих дорослих, що давно із дому
Відлетіли, як пташки з гнізда.
А тепер на стежечку знайому
Вийшла мати, діток вигляда.
І онуків, що як ті синички
Щебетливі, горнуться, біжать.
Пригорнути хочеться їх личка.
Мати йде родину зустрічать.
І чекає... В’ється вдаль дорога.
Хтось по ній іде. Невже вони!
Радість, щастя а іще тривога...
Це онуки, дочки і сини.
Як же добре, що приходять діти,
Хоч не часто, хоч на свято... Все ж
Буде весело і будуть всі радіти.
І щаслива матінка без меж!
Щастя більшого для неї і немає,
Як вертають діти в рідний дім.
Усміх на обличчі розквітає
І немає старості на нім.
І здоров’я повертається, і сила —
Серце виривається з грудей!
От дітей до хати запросила
І до столу садовить гостей.

Діти, діти! То ж спішіть додому,
Поки ваша матір ще жива.
Поверніть на стежечку знайому
І знайдіть найкращії слова.
Станьте перед нею на коліна,
Голови сивіючі схиліть.
В світі цілому вона одна-єдина
Так чекати вміє і любить.
Поспішайте, поки є ще мати,
Принесіть їй квіти і тепло.
Не забудьте матір привітати,
Бо щоб потім пізно не було.

Поки матір є, то є й родина,
І на білім світі легше жить.
І порада є, любов, гостина.
То ж до матінки хоч в свято поспішіть.
Хочу всіх із святом привітати
Матерів стареньких, молодих.
Сил, здоров’я, щастя побажати.
Щоб було усе найкраще в них.
Хай летять листи і телеграми
В найвіддаленіше місто і село.
Хай здорові будуть наші мами.
Щире їм вітання і тепло.