Що треба людям? Ну, звичайно, слово!
В якому щирість, добрість і тепло…
Тоді усе в житті стає чудово,
А все важке від серця відлягло,
Покинула усіх журба й тривога
І на душі троянди зацвіли…
До щастя простелилася дорога,
А темні думи в вічність попливли.
На серці тепло, щиро сонце сяє,
І хочеться роздати це тепло!
Бо ж так чарівно соловей співає,
А все в природі раптом ожило…
Від слова доброго душа воскресла
І полетіла ввись, у небеса!
І крига на душі одразу скресла
І засвітилась райдуга-краса!
До щастя добре слово повертає,
І сили та відваги надає.
Ну, хто цього, скажіть мені, не знає?
У добрім слові справжня сила є!
Тому добро несімо в кожнім слові,
І говорімо чарівні слова…
Тоді і будуть дні у нас чудові,
Бо сила слова — вічна і жива!