У кожного в житті своя стежина,
Яка звивається, біжить у даль…
Її протоптує сама людина,
Та стежка не завжди пряма, на жаль.
Бо на путі бувають перепони,
То валуни, то річечка біжить…
Ще у житті бувають заборони,
А то непередбачувана мить…
Життя складне. Все вдало не буває,
Людина і спіткнутись може враз.
А часом стежка між купин петляє,
А ще буває просто темний час…
Та треба йти. Не вміє час стояти,
Й ніщо в житті на місці не стоїть.
Життя не може другу спробу дати,
Тож цінувати треба кожну мить
І думати, і добре міркувати,
Сім раз одмір, як кажуть, раз одріж.
Як долею людині керувати?
Як ти відкритий всім вітрам навстіж…