У кожного своє поняття про життя.
Хтось насолоджується, сонечку радіє.
У когось до грошей звелось усе буття
І він їх краде, накопичує і скніє.
Хтось має мрію і до неї йде,
Чи до політики удало присмоктався,
А другий спокою не віднайде ніде,
Він ігри любить, то ж і поквитався.
Хтось хоче легко по життю іти,
Бездумно, без напруження прожити.
Під сонечком барвисто процвісти,
Метеликом на вогнище летіти.
Один роботою себе аж загнуздав,
Не має вже й просвітлої години.
А хтось зневірився, у розпач впав…
Усе по-різному у кожної людини.
Усяк по-своєму живе своє життя.
На свій мотив, на власне розуміння.
Летить, летить й не знає до пуття,
Де той причал, де те благословення
І той вокзал, і той дороговказ,
Який би вивів на пряму стежину.
Його нема. Отак воно щораз
Закручує, замотує людину…
І важко взнати, шлях свій віднайти.
Ще важче тут якусь пораду дати…
Щоб не втонути, треба погребти,
Дістатись берега й на ноги стати.