У кожну пору квіт палахкотіння
Чарівне, неповторне і своє.
Неначе казка чи якесь видіння,
Чаклунське щось у цьому диві є.
Бо манять душу і милують квіти
Тендітні, гарні, просто чарівні.
І заставляють серденько радіти,
Й нові цвітуть щоразу день при дні…
Приваблюють і диво-кольорами
І формою, а запахи які!
Метелики літають над квітками,
Джмелі товсті і бджілоньки дзвінкі…
Тож квіти — диво! Надзвичайна казка!
В них неповторність, щастя і краса!
Любов, натхнення, ніжність, щирість, ласка
І просто неймовірні чудеса…
А влітку квіти в нас цвітуть повсюди:
У лісі, в полі і на квітнику…
І задивляються на диво-квіти люди,
Й несуть в душі своїй красу п’янку.