У кожну пору, в кожну мить із нами
Є люди, що лишаються завжди,
У кожну пору, в кожну мить із нами.
В хвилини радості та смутку чи біди
Своїми нас підтримують думками.
Бо поруч з нами все життя ідуть,
У думах наших, сумнівах, тривозі…
Постійно з нами бесіди ведуть,
Та завжди супроводжують в дорозі…
І за порадою до них ми ідемо,
І за теплом, що душу нашу гріє.
Вони приходять в сни, коли спимо,
Від того на душі у нас світліє.
І хоч давно нема їх на землі,
Звіряємось ми з їхніми думками…
І летимо, неначе журавлі,
В своє минуле та до тата й мами.