У небі чистому така бездонна просинь —
Воно безмежне і кінця нема.
У рідному краю співає пісню осінь,
А пісня та і ніжна, і сумна.
Чарівна й ніжна пісня від любові.
Сумна від того, що краса пройде.
А ту ж красу не передать у слові,
Вона у кожне серденько дійде.
Краса природи — веселкове диво!
В ній дивовижні чисті кольори.
Осінньо всюди, райдужно, красиво…
І синє небо дивиться згори.