Виходжу в поле літньою порою,
А там — чарівна казка, дивина!
Я вражена й захоплена красою,
А в небі синява і хмарка десь одна
Така біленька, ніжна і пухнаста,
На зайця схожа то на кошеня,
А то на коника, струнка й гриваста…
Милуюся природою щодня.
У ній знаходжу силу і розраду,
Вона нам збайдужіти не дає.
Завжди іду до неї на пораду,
В природі, неймовірна радість є.
Вона зцілити може і дивує,
Дає наснагу і красу дає.
Несе і щастя, і любов дарує,
У ній гармонія і мудрість є.