Осінній день похмурий, темно-сірий,
То мжичка сіє, то добряче ллє.
Лист на деревах жовтий, поріділий,
Бо осінь повела уже своє.
На другу половину повертає,
Тому не жди і радості, й тепла.
А буря дерево з корінням вивертає,
Сувору пісню осінь завела.
Чи ж ще діждемось бабиного літа?
Ще ж має бути сонце і тепло.
Не вся краса ще в осені розкрита,
Ще й павутиння срібне не пливло,
А холодом всю землю накриває,
Свинцем осіннє небо налилось.
А дощ іде, а вітер як шмагає…
У осені нема тепла чогось…