У нас сьогодні можна все купити:
Зимою ягоди і квіти чарівні…
Та ось без доброти ми стали жити,
Без усмішки, стурбовані й сумні…
Усе вже є чого душа бажає,
Таке, що в нас ніколи й не росло…
Та доброта і людяність втікає,
А з ними щедрість, мудрість і тепло…
Усе вже є: вдягтися, їсти й пити,
Машини майже в кожному дворі,
Заможно в основному стали жити
Й те ж сонечко над нами угорі…
Та от чогось нема тепла у слові,
І ласки в погляді тепер нема.
Ми вибухнути бомбою готові.
І в душах наших порожньо, зима…
Чого ж то так? Що відбулося з нами?
Куди ж тепер усіх нас світ несе?
Не тими ми пішли в житті стежками,
Тож гроші зараз витіснили все.
Нема підтримки і тепла у слові,
Лиш заздрість, злість гуляє між людьми.
Немає доброти в душі й любові…
Невже у прірву котимося ми?