В нас вишиванку всі завжди любили,
Бо в ній краса, а ще душі тепло.
У вишиванці в свято всі ходили,
Та і щодень в ній затишно було.
Вона чарівно душу зігрівала,
Квітками й рунами на полотні.
Вона сердечко кожне пригортала,
І викликала почуття ясні.
У кожній вишиванці думи-мрії,
Палка любов, що від душі ішла...
Кохання щире, радісні надії,
І ціле море сонця і тепла!
Цей оберіг людину захищає
Від злого слова, бід і суєти...
Руками мами ніжно пригортає,
Тож вишиванку одягни і ти.
І йди у світ в чарівній вишиванці,
У ній любов, краса, у ній тепло…
І ніжність світла, як серпанок вранці,
І все найкраще, що з віків прийшло.