У світі так багато скрізь біди,
І катаклізми, війни та незгоди…
Ти в світ з душею доброю іди,
Бо люди ми, а не якісь заброди.
Хай в нашім серці буде доброта,
Любов до ближнього й до світу —
Це всім відома істина проста.
Хай більше на землі цій буде цвіту.
Хай доброта у серденьку цвіте
І людські душі щастям огортає.
Бо тільки добрість! Пам’ятай про те!
В очах людських людину піднімає.
Бо добрість — це живильне джерело,
Що спраглу душу щедро напуває.
Від доброти іде до нас тепло,
Бо доброта безмежну силу має!
Вона у спеку вітерцем дихне,
А от у стужу нас теплом зігріє.
Знедолених ніколи не мине,
І осторонь не стане, завжди діє.
Не злись ніколи, а неси тепло,
Любов неси у світ — казкове диво!
Щоб всім навколо радісно було,
Тоді лиш житимеш і ти щасливо!