У сім’ях бути злагода повинна
Й любов сердечна, мудрість, доброта.
Турбота щедра, а не половинна…
А це, скажу, робота не проста.
Сім’я — це праця з ранку і до ночі,
В одній упряжці діти і батьки.
До спілкування й до труда охочі,
Бо діти — люди, не якісь ляльки…
Їх треба вчити, з ними розмовляти,
Вести за руку в дивовижний світ.
Любити міцно, успіхи вітати,
Привчати до порядку з юних літ
Й до дисципліни, до книжок і праці,
Бо це основа в кожному житті.
Ніхто не принесе добро на таці
І успіхи не прийдуть у житті,
Коли не будеш чесно працювати
І мозолі на пальцях не натреш.
Найбільша честь — себе перемагати!
Тоді багато ще чого поймеш…
Сім’ю створити — це важлива справа.
Терпіння треба, труд, тепло душі,
Турбота, ласка … Доленька ж лукава…
Тому подумай добре, не спіши.
Відповідальність — це серйозно дуже,
Ти ж поведеш у світ своє дитя!
Тому не стався до сім’ї байдуже,
Бо це не віртуальність, а життя.
Кого зростиш, того і будеш мати.
Хороші діти — слава й честь батькам.
Тож, як постелиш, так і будеш спати,
Таку вготуєш долю діточкам.