Українською, будь ласка, говоріть
Українське слово чисте і чудове,
Що немов джерельце радісно дзвенить.
Мовою моєю, говоріть, панове,
Українською, будь ласка, говоріть!
В Україні рідна — українська мова!
В ній верба й калина, нації в ній код.
І вона чарівна, світла, пелюсткова.
Доки є в нас мова, то і є народ.
Й українцям рідна, серцю наймиліша,
Це вона нам стежку квітами встеля.
Наша рідна мова щира, найсвятіша
І говорить нею небо і Земля.
Не стидайтесь мови, свого родоводу,
Предків наших мудрих, що ось тут жили
І боролись завжди за свою свободу,
Та у бій відважно з ворогами йшли.
Українським словом треба дорожити,
Бо воно — це зброя, що з пітьми веде.
З нею українці завжди будуть жити,
Тож своєї мови не згубіть ніде.
Поки є в нас мова — мудра, барвінкова,
Доти й українці в цьому світі ми.
Й мова в нас чарівна, ніжна, світанкова…
Ми йдемо на рівних з нею між людьми.
Рідною, своєю розмовляти вчіться
І над цілим світом хай вона звучить!
Тож до мови щиро серцем прихиліться,
Вишукано й гарно нею говоріть.
Українське слово чисте, світанкове,
Що немов струмочок весело біжить…
Говоріть своєю, рідною, панове,
Українською, будь ласка, говоріть!