Я встала вранці, бачу сонця світло,
І чисті небеса, ясну красу.
Радію, що в природі все розквітло,
І бачу на пелюсточках росу…
Я думаю, а значить я існую,
Живу і дишу, радуюсь, сміюсь…
І спів пташини у довкіллі чую,
У дивосвіт захоплено дивлюсь.
У світ свою дорогу прокладаю
І до людей несу його красу.
Словами світ чарівний вишиваю,
Любов, своє захоплення несу,
Щоб кожен зрозумів — життя це диво!
Природа — казка, справжня дивина.
А бачити красу для всіх важливо,
Бо щастя й радість нам дає вона.
Натхнення й світло щедро всім дарує,
Для творчості нам сили додає.
Природа душу радістю лікує,
То ж все для щастя у природі є.
То ж в світі цім потрібно просто жити,
Уміти чути співи чарівні,
Красу безмежну бачити, любити
І насолоджуватись день при дні.