Усе бігом, усе, мов на льоту,
У нас хвилини вільної нема.
Вернімо в моду щирість й доброту,
Без них усе що робимо — дарма.
Навчились ми всміхатися завжди,
Та щирості у тім нема давно.
І від чужої скривимось біди,
Хоч не зворушить душу все одно.
Байдужість в наше серце залягла
І важко нам позбутися цього.
А декого ще й заздрість обняла,
Але чого так сталося? Чого?
Чого зле слово в нас на язиці?
А ненависть аж серце розрива?
Від цього сльози часом на щоці,
Бо є у когось ще душа жива.
Вернімо в моду людяність й тепло,
І доброту, що гріє душу всім.
Щоб у любові людство зажило,
Мов у промінні сонечка яснім.
Щоб щирість в мудрім серці ожила,
До всіх сердець дісталась доброта…
Тож подаруйте більше всім тепла —
Це всім доступна істина проста.