Краса земна. Та все недовговічне
Прийшло й піде, а час міняє все.
Життя буває гарне і трагічне,
А час усіх так стрімко нас несе.
Нажитися не встигла, пролетіло
І думаєш: жила чи не жила…
А сонце посміхається нам мило
І посилає трішечки тепла,
Бо це вже осінь і тепла немає,
І листячко злетіло геть усе.
Останні квіти вітер нагинає
Та пелюстки зриває і несе.
Усе в житті приходить й відлітає,
Все швидкоплинне і колись мине…
Поки живеш, то мрія сонцем сяє,
Життя стає хороше і ясне…
Тож поки є життя, то треба жити
І мріяти, летіти до мети…
Добро нести і все довкіл любити
Й завжди старатись в ногу з часом йти.