З’явилось сонце, стало скрізь світліше.
І на душі промінчик виграє.
Відразу жити стало веселіше.
Така велика сила в сонці є!
А не деревах паморозь легенька,
І всюди тиша, вітер не війне…
Така зима: привітна і біленька,
І це насправді радує мене.
Бо стільки часу дні були похмурі,
І всі ходили, наче у пітьмі.
А вся природа — сіра, у зажурі,
Таке буває часто у зимі…
А зараз сонце, небо голубіє,
А сніг іскриться, сріблом виграє!
І оживає радість і надія,
І так багато казки в світі є!
Цей день погожий просто окриляє,
Блакить чистенька манить в небеса…
Усе навколо виграє і сяє.
Казкова, неповторна скрізь краса!