Усе так швидко у житті минає,
День пробігає, як єдина мить.
Лиш ранок був, вже й нічка наступає
І вітерець у гіллячку шумить.
Було дитинство — ігри та уроки,
А вже у косах сивина блищить…
Й важкими робляться в людини кроки,
А хочеться ще трішечки пожить.
Життя цікаве, хоч й важке порою,
Та щастя й радість в нім завжди бринить!
І голубінь така над головою…
Душа аж прагне в небеса злетіть!
А час летить, його не зупинити!
Для себе кожен мудрість цю відкрив…
Й так хочеться у цьому світі жити,
Бо озирнешся — ніби і не жив…