Усміхається літечко квітами.
От півонія вже розквітла,
У садах, густо росами вмитими, —
Більше стало кольору й світла.
А повітря, на квітах настояне,
Поїть серденько і чарує.
І душа вщерть любов’ю напоєна,
Все навколо її дивує.