Усміхнися сонечку, що встало,
Усміхнися небу в вишині.
Для людини це не так вже й мало.
І роби це завжди — день при дні.

Усміхнись стежині і дорозі,
Що біжать між трав вдалечині.
Й труднощі здолати будеш в змозі,
І думки прийдуть ясні-ясні.

Не скупись на посмішку людині,
В посмішці струмить любов свята.
Бо ж немає кращої святині,
Як усмішка, ласка й доброта.