Сьогодні дощик зранку накрапає,
Але це ж літо! Тепло і краса.
А ранок щиро душу пригортає,
Хмарки закрили сині небеса…
Але нічого — світло і тепленько,
І тихо-тихо, вітер не дихне…
А дощик крапотить уже ріденько,
Та зрідка пташка під вікном майне…
Уся природа дощику радіє,
Він відчуває це, тому і йде.
Ніхто його спинити не посміє —
З землею небо бесіду веде.
І все живе радіє тій розмові,
Бо благодать для всіх — дощі рясні.
Плоди достигнуть на землі чудові
І розіллються співи голосні.