Усі ми люди, але всі ми різні
І навіть двох однакових нема.
Є добрі й мудрі, просто дивовижні,
Та не порівнюй їх, усе дарма.
Бо в кожного свої переконання
І цінності, й пріоритети є.
Свої обов’язки і власні є завдання,
Як кажуть люди, кожному своє.
Тож кожен світ по-своєму сприймає,
Хтось любить дощ чи зорі до душі…
На власну думку кожен право має,
Тому судити інших не спіши.
В людськім суспільстві ми усі живемо,
В нас є обов’язки і є права.
З джерельця спільного водичку п’ємо,
І треба, щоб Земля була жива.
І треба всім у добрім мирі жити,
І все, що є навколо, берегти.
Щоб в душах сонечко могло світити,
І кожен зміг себе в житті знайти.