Усі такі ми різні, люди,
Усяк по-своєму живе.
І всім однаково не буде,
Всяк в свому човнику пливе.
Хоч ніби разом, та окремо,
І в колективі — одинак.
Отак, чомусь, тепер живемо.
Цікаво досить, чи не так?