Як взимку холодно, то хочеться тепла,
Щоб сонце пригортало, припікало,
Щоб спека хоч щоденною була —
Тепла ж від сонця взимку дуже мало…
А влітку, коли сонце дуже припече,
То просять люди трохи прохолоди…
Бо скрізь задуха і нестерпно гаряче
Бувають різні крайнощі в природи..
А людям недогода, як би не було.
Усім свого щось хочеться щоденно.
То не влаштовує їх холод, то тепло,
То треба свято, бо якось буденно…
Тож нарікають люди кожен день на все.
Ну, а природа, знай, своє диктує.
Кудись нестримно нас усіх вперед несе
Й частенько над людьми вона жартує…