Сьогодні в світі є книжок багато,
Та й інформації цікавої вже є!
Лише встигай усе те прочитати…
Але потрібне — кожному своє.
Тож зварювальник щось своє шукає,
Художник — різні фарби, полотно,
А хімік препарати здобуває.
Всяк вчиться хоч і знає все давно.
Людина мудра кожен день працює,
Бо кожен час у світі щось нове.
Тож над книжками днює і ночує,
Наукою й новинами живе.
Нові журнали кожен день читає,
Виписує, щоб бути в курсі справ.
І, зазвичай, тому багато знає,
Бо з того всього мудре щось всотав.
А як учитель може не читати?
Дивуєтесь? Таких багато в нас.
Журнал свій професійний не гортати,
Не підписати, бо, мовляв, не час…
Він вчить дітей, а сам він не читає,
Й журналів в школі теж давно нема.
Що науковці пишуть, він не знає,
І що колеги… Та усе дарма…
А «Початкова школа»? Десь почує,
А не почує й так переживе…
Колись він заробив звання й працює,
Й за течією вже давно пливе.
І не цікавиться, йому не треба знати,
Як змінюється дивовижно все.
Як може вчитель вчити й не читати?
Невігластво його у світ несе.
А він навчає… А чому навчає?
І з цим уже давно боротись слід!
Тому і плагіат в нас процвітає,
Тому у нас в країні стільки бід.
Учитель зобов’язаний читати,
Захоплюватись, вчитися, повір…
Журнал свій професійний треба мати,
І розвивати власний кругозір.